ЛЕКСИЧНА КОНОТАЦІЯ В МОВЛЕННЄВІЙ ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНЯ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.55.3Ключові слова:
семантичні, стилістичні функції, емоційно-оцінне ставлення, колоративи, зооніми, фітоніми, слова-символи, фразеологізмиАнотація
У статті розглянуто поняття конотації як багатоаспектного явища, що має додатковий відтінок, компонент значення, семантичну модифікацію, процес, ознаку, знакову систему та мисленнєво-мовний механізм. Розкрито питання лексичної конотації в мовній культурі учнів, знання ними статусу конотації, її видів, межі функціонування та вмінь застосовувати конотації у творчих письмових роботах. Мета нашого дослідження полягає у вивченні феномену конотацій та аналізі зразків вживання їх у письмовій творчій діяльності учнів старших класів. Для досягнення мети розв’язано такі завдання: узагальнено теоретичні питання функціонування поняття конотації; розкрито сутність лексичної конотації та її різновиди, специфіку їх використання у творчих письмових роботах учнів. В аналізованих роботах виявлено такі різновиди конотацій: колоративи, зооніми, фітоніми. Аналіз цих видів лексичної конотації в її подвійному значенні в письмовій творчій діяльності учнів старших класів показав, що вони безпосередньо пов’язані з національною культурою, позаяк сформовані в певному національно-мовному середовищі, де основним чинником, що впливає на смисловий ореол слова, є прагматика тих, хто спілкується певною мовою. Конотації виконують кумулятивну, семантичну або стилістичну, емоційно-оцінну функції. Конотації колоративів містять інформацію про найбільш стійкі (підсвідомі) зорові смаки сприйняття певною спільнотою кольорів, які, відтворюючись в індивідуальному мовленні носіїв мови, формують ментальність особистості. Серед зоонімів і фітонімів, уживаних з метою виділення позитивних або негативних якостей людини, трапляються і звичайні лексеми, і слова-символи, і фразеологізми. Перспектива нашого подальшого дослідження полягає в детальнішому аналізі емоційно-оцінного ставлення особистості до навколишнього світу, інших людей, до самої себе, виявлюваного через вживання різних видів конотації у творчій діяльності учнів, задля глибшого пізнання національних мовних особливостей.
Посилання
Зайченко Ю. О. Конотація як лінгвістичне явище : дефініція, типологія, властивості та структура. Science and Education a New Dimension. Philology. 2019. VII(61). Issue 210. С. 81–85.
Іщенко Н. Г. Оцінний компонент лексичного значення слова. Філологічні трактати. Суми. 2010. № 3. С. 47–50.
Кияк Т. Р. Мотивованість лексичних одиниць (Кількісні та якісні характеристики). Львів : Вища школа, 1988. 164 с.
Конотація. Редактор Оксана Гришко. URL : https://bigbro.com.ua/shho-take-konotatsiya-ponyattya-funktsiyi-vislovlennya-otsinochnih-emotsij-i-prikladi/.
Манакін В. М. Мова і міжкультурна комунікація : навчальний посібник. Київ : ВЦ «Академія», 2012. 288 с.
Марчук О. В. Конотативний простір світу англомовного фентезі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. : «Філологія». 2015. № 19. Т. 1. С. 95–97.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
Туріщева О. О. Історія перекладу Дж. Кетфорда. Конспект лекцій для студентів напр. філологія. Київ : НТУІ (КПІ), 2015. 48 с.
Di Pietro R. J. Language Structures in Contrast. Massachusetts : Newbury House Publishers. 1971. 193 p.
Fartakh A. La connotación y la idiosincrasia lingüística y cultural : (asociaciones semántico-léxicas en el español de Granada y en el árabe de Tetuán, Marruecos) : tesis doctoral de Filología Hispánica. Granada : Universidadde Granada, 1998. 369 p.