КОЛЬОРОНАЗВА BLAU У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.55.1Ключові слова:
кольороназва «blau», колоронім, медійний текст, метафоричний фразеологізм, способи перекладуАнотація
У статті досліджено роль кольороназви як специфічного семантико-стилістичного пласта лексики, її функціонування в медійному тексті. Підтверджено, що кольороніми – важливий елемент мовного виразу, який не лише визначає властивості предметів за їхнім кольором, але й надає їм додаткових емоційних, символічних та концептуальних відтінків. Особливу увагу приділено виразам із кольоронімом «синій». Досліджено лексичне значення та походження прикметника blau в німецькій мові, його символізм у різних сферах – психології, релігії, мистецтві, літературі, лінгвокультурології. Показано, що синій колір виявляє неоднозначну семантику: від позитивної – асоціації зі спокоєм, захистом, миром та романтизмом – до вкрай негативної – обману й брехні, суму й депресії, навіть грубого насильства. Мова публіцистики передбачає образність, метафоричність, а отже, і часте використання фразеологізмів. Німецькі фразеологізми з кольоронімами доволі частотні в сучасних ЗМІ. У статті проаналізовано сталі сполуки з кольороназвою blau, кодифіковані фразеологічними словниками німецької мови, їхню семантику, лінгвокультурні особливості, а також нові похідні від них фразеологізми, виявлені в медійних текстах. Встановлено, що метафоричні значення кольороназв зазнають у медійному контексті змін у семантиці, лексичній сполучуваності, експресивно-оцінному забарвленні. Звична метафорична семантика окремих традиційних висловів нерідко отримує нові значення ще й через те, що з’являються нові події та явища, які з певних причин іменуються тими ж кольороназвами. Не всі вирази із компонентом blau, які виявляємо сьогодні у медійних текстах, є власне німецькими, є багато запозичень з інших мов, здебільшого англійської. У статті проаналізовано прийоми передачі їх засобами німецької. З огляду на структуру цих запозичених виразів, їхню семантику, час запозичення, аудиторію читачів та галузь використання, спостерігаємо розмаїття прийомів передачі їх німецькою мовою. Це в основному калькування, традиційний переклад виразу, а також особливо популярні сьогодні чужомовні вкраплення.
Посилання
Енциклопедичний словник символів культури України /за заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. 5-е вид. Корсунь-Шевченківський, 2015. 912 с.
Гаврись В. І., Пророченко О. П. Німецько-український фразеологічний словник: У 2 т. Київ. Т. 1 : А–К. 1981. 416 с., Т. 2 : L–Z. 1981. 382 с.
Жайворонок В. В. Антологія знаків української етнокультури : словник-довідник. Київ : Наукова думка, 2018. 760 с.
Іншаков А. Теоретичні засади дослідження колірної лексики в мовознавстві. Філологічні студії. Науковий вісник КНУ : зб. наук. праць / за ред. Ж. В. Колоїз. Кривий Ріг, 2013. Вип. 9. С. 188–195.
Кантемір С. О. Синтагматичні та парадигматичні властивості прикметників кольору в німецькій мові : автореф. дис. … канд. філол. наук :10.02.04. «Германські мови». Одеса, 2003. 22 с.
Ковальська І. В. Колористика як перекладознавча проблема : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.16 «Перекладознавство». Київ, 2001. 16 с.
Ковбасюк Л. А. Семантичний та функціональний аспекти одиниць вторинної номінації з компонентом «кольороназва» в сучасній німецькій мові: дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Херсон, 2004. 214 с.
Критенко А. П. Семантична структура назв кольорів в українській мові. Славістичний збірник. Київ : Вид-во Академії наук УРСР, 1963. С. 97–111.
Люшер М. А. Магия цвета. Харків : Світовид, 1996. 232 с.
Мельник В. І. Качан О. Ю. Кольороназви «жовтий» та «синій» у семантиці фразеологічної одиниці в англійській та французькій мовах. Studia philologica. 2012. Вип. 1. С. 120–123. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/stfil_2012_1_25.
Нелюбова М. В. Психологія кольору (Авторський курс лекцій). URL : http://www.videoton.ru/Articles/pshiho_color.html.
Потебня О. О. Естетика і поетика слова. Збірник / Упоряд., вступ, ст., приміт. І. В. Іваньо, А. І. Колодної. Київ : Мистецтво, 1985. 302 с.
Яворська Г. М. Мовні концепти кольору (до проблеми категоризації). Мовознавство. 1999. № 2–3. С. 43–50.
Berlin B., Kay P. Basic color terms: their universality and evolution. Berkeley and Los Angeles : The University of California Press, 1969. 178 p. Cambridge Dictionaries Online. URL : http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/symbol.
Cambridge Dictionaries Online. URL: http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/symbol. Duden : Redewendungen und sprichwörtliche Redensarten. Wörterbuch der deutschen Idiomatik / Bearb. von Günter Drosdowski. Werner Scholze-Stubenrecht. Mannheim, Leipzig, Zürich : Dudenverlag, 1992. 864 S.
Duden. Das große Wörterbuch der deutschen Sprache in 10 Bänden. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich, Dudenverlag. B. 3. 1999. 464 S.
Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. 2., durchges.und erg. Aufl. Tübingen : Niemeyer, 1997. 357 S.
Goethe J. W. von. Zur Farbenlehre. Tübingen : J.G. Cotta, 1810.
Ludwig K.-D. Zur begrifflichen und sogenannten nichtbegrifflichen Komponente der Wortbedeutung. DaF. 1978. № 5. S. 257–261.
Schopenhauer A. On Vision and Colors / Translated by E. F. J. Payne, Edited with an Introduction by David E. Cartwright. Berg Publishers, Inc., 1994. 168 p.
Weisgerber L. Die Zusammenhänge zwischen Muttersprache, Denken und Handeln. Zeitschrift für deutsche Bildung. Frankfurt/M. 1930. Heft 6. S. 57–72 und 113–126.
Wierzbicka A. The Meaning of Colour Terms : Semantics, Culture, and Cognition. Cognitive Linguistics. 1990. № 1. P. 99–150.
Wittmers E. Probleme der Textlinguistik. Studia Grammatica II. Berlin : Akademie-Verlag. 1981. № 6. S. 766–768.
