ПРІЗВИЩЕВА МІКРОСИСТЕМА «ЗИМА» В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2023.54.13Ключові слова:
прізвище, прізвищева мікросистема «Зима», способи творення, морфемний суфікс, словотворчий суфікс, територія поширенняАнотація
У статті досліджено особливості творення прізвищ, похідних від апелятива зима, їх регіональна поширеність в Україні. Зроблено огляд наукових праць вітчизняних мовознавців про теоретичні та прикладні аспекти вивчення українських прізвищ. Зазначено, що такі прізвища не були предметом описання в українській лінгвістичній науці. Джерелом фактичного матеріалу послугували матеріали інтернет-сайту «Рідні», на якому зафіксовано 876 тис. прізвищ мешканців України, з яких лише 71 прізвище належить до прізвищевої мікросистеми «Зима». Мета пропонованої статті – дослідити особливості творення прізвищ, похідних від апелятива зима, їх регіональну поширеність в Україні. Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) узагальнити доробок українських мовознавців із проблем вивчення прізвищ мешканців України; 2) виокремити мікросистему прізвищ, похідних від апелятива зима; 3) описати особливості їх творення; 4) охарактеризувати поширеність таких прізвищ в регіонах України. Об’єктом дослідження є прізвища прізвищевої мікросистеми «Зима», предметом – їх словотвірні особливості та регіональна поширеність в Україні. Як основний у статті використано описовий метод і його основні прийоми: інвентаризація та систематизація мовного матеріалу в синхронії. Теоретико-методологічним підґрунтям розвідки послугували праці українських мовознавців, у яких досліджені прізвища мешканців України. Проведений аналіз свідчить, що найпоширенішим прізвищем прізвищевої мікросистеми «Зима» є прізвище Зима (2 508 носіїв), а найбільше похідних прізвищ утворено від апелятива зима (18 прізвищ). Найпоширенішими способами творення прізвищ цих мікросистем є суфіксальний (40 прізвищ) і флексійний (19 прізвищ). У кінці статті зазначено, що й надалі потребують вивчення проблеми походження, особливостей творення й поширення на теренах України прізвищ, похідних від інших назв, рідкісних і зросійщених прізвищ та деякі інші аспекти.
Посилання
Варченко І. (1968). До основ наукового вивчення сучасних українських прізвищ. Редько Ю. К. Довідник українських прізвищ. Київ : Радянська школа. С. 3–29.
Горпинич В. Основні принципи дослідження сучасних прізвищ України. Українська мова. 2009. № 4. С. 18–27.
Горпинич В. О., Корнієнко А. І. Антропонімія Дніпровського Припоріжжя і суміжних регіонів України : Словник. Дніпропетровськ : Пороги, 2012. 237 c.
Карта поширення прізвищ України. URL : https://ridni.org/karta/ (дата звернення : 16.06. 2023).
Поповський А. Дещиця про українські прізвища : Монографія. Дніпро : Ліра, 2020. 300 с.
Прадід Ю. Ф. Особливості творення прізвищ, похідних від прізвища Дід (на матеріалі прізвищ, поширених в Україні). Філологічний часопис : науковий журнал. Умань : ВПЦ «Візаві», 2022. Вип. 2 (20). С. 62–83.
Прадід Ю. Ф. Особливості творення прізвищ, похідних від прізвища Зоря, та їх територіальна поширеність. Записки з ономастики. Одеса, 2022. Вип. 25. С. 87–117.
Прадід Ю. Ф. Особливості творення прізвищ, похідних від прізвища Зірка, та їх територіальна поширеність. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Філологія (мовознавство). 2023. Вип. 36. С. 137–147.
Прадід Ю. Ф. Патронімічні прізвища (на матеріалі українських варіантів християнських імен). Українське мовознавство. 2021. Вип. 1(50). С. 28–45.
Прадід Ю. Ф. Словотвірні особливості та регіональне поширення прізвищ, похідних від апелятива земля. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Філологія (мовознавство). 2022. Вип. 35. С. 79–90.
Прадід Ю. Ф. Способи творення прізвищ мікрогрупи «Батько»: на матеріалі прізвищ, поширених в Україні. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Філологія». На пошану Івана Чендея (до 100-річчя з дня народження). 2022. Вип. 1 (47). С. 225–230.
Прадід Ю. Ф. Способи творення прізвищ, похідних від апелятива дід. Мова. Література. Фольклор. Запоріжжя, 2022. № 1. С. 42–52.
Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. Київ : Наукова думка, 1966. 216 с.
Рідні. UPL : https://ridni.org/ (дата звернення : 19.05. 2023).
Українська ономастика: Бібліографічний покажчик. Уклад. : С. О. Вербич, І. В. Єфименко, І. М. Желєзняк. Київ, 2013. 366 с.
Український словотвір: Словник-довідник. URL : https://subject.com.ua/ukrmova/derivation/index.html (дата звернення : 16.06. 2023).
Українські прізвища. URL : https://www.wikiwand.com/uk/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0 (дата звернення : 17.06.2023).
Худаш М. Л. З iсторiї української антропонiмiї. Київ : Наукова думка, 1977. 235 с.