ІНТЕРПРЕТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОСТМОДЕРНІЗМУ НА МЕЖІ ТИСЯЧОЛІТЬ

Автор(и)

  • Марія ЧОБАНЮК Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4557.2019.44.191900

Ключові слова:

постмодернізм; суспільство; діалог культур; дискурс; рецепція

Анотація

У статті проаналізовано сутність рецепції українського постмодернізму на межі ХХ та ХХІ століть. Зазначено, що постмодернізм – надзвичайно складне та багатовимірне явище сучасної культури, яке прово-кує наукові дискусії серед літературознавців, філософів, соціологів, культуроло-гів, мистецтвознавців, політологів та інших. Серед досліджень вітчизняних літературознавців, присвячених проблемам українського літературного пост-модернізму, варто назвати насамперед праці Т. Гундорової, Н. Зборовської, Р. Харчук, І. Старовойт, В. Агеєвої, Д. Затонського, С. Андрусів, І. Фізера та інших.
Дискусії про постмодернізм і його репрезентацію в українській культурі актуальні й сьогодні. Акцент зроблено на літературному осмисленні саме українського постмодернізму. Український постмодернізм суттєво відрізняється від західної моделі постмодернізму через низку факторів, з-посеред яких – істо-ричні обставини та національні особливості. У сучасному українському літе-ратурознавстві, зокрема в критиці, усталилася тенденція вести мову про дискурс постмодернізму передусім у теоретичному плані, і найвагоміша час-тина цього дискурсу пов’язана з визначенням меж, обґрунтуванням якісних характеристик цього явища, введенням у науковий обіг парадигми постмо-дерністських дефініцій і т. ін. Зазначено, що український постмодернізм заро-дився в політично складних нестабільних умовах, а розвивався у час, коли культура й соціум приходили до нормального стану, тобто в період здобуття Україною незалежності. Автор наголошує, що сучасна українська культура може постати лише на межі розвитку традиційної та новаторської тен-денцій, а справжній культурний смисл сьогодення слід убачати в діалозі культур.
Дослідивши специфіку рецепції українського постмодернізму на межі тися-чоліть, автор висновує, що в постмодернізмі є багато моментів та аспектів, зумовлених, зокрема, його належністю до певних національних культур, котрі потребують окремого розгляду та аналізу. Тема постмодернізму залишається актуальною для досліджень і має перспективи для подальшої праці над нею.

Посилання

Андрухович, Ю. (1999). Дезорієнтація на місцевості (с. 122). Івано-Франківськ: Лілея-НВ.

Андрухович, Ю. (1998). Повернення літератури? Повернення деміургів / Плерома 3’98: Мала українська енциклопедія актуальної літератури (с. 15). Івано-Франківськ: Лілея-НВ.

Єшкілєв, В. (1998). Дискурси в сучасній українській літературі. Повернення деміургів / Плерома 3’98: Мала українська енциклопедія актуальної літератури (с. 50). Івано-Франківськ: Лілея-НВ.

Забужко, О. (1999). Хроніки від Фортінбраса: вибрана есеїстика 90-х. Київ: Факт.

Іванишин, П. (1999). Постмодернізм і національно-духовна ідентифікація. Українські проблеми, 1–2, 123–130.

Квіт, С. (1998). Основи герменевтики (с. 65–66). Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія».

Лавринович, Л. (2002). Постмодернізм в українській, польській та російській прозі: типологія образу-персонажа. (Дис. канд. філол. наук). Тернопіль.

Ман, Поль де. (1999). Аллегории чтения: фигуральный язык Руссо, Ницше, Рильке и Пруста (с. 16). Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та. Мережинська, А. (б.р.). Російська постмодерна література. Взято з http://studentus. com.ua/.../merejinskaya-anna-yurevna--russkaya-...

Павличко, С. (1999). Дискурс модернізму в українській літературі. Київ: Либідь.

Попіль, Д. (2011). Український постмодернізм у дзеркалі медіа. Вісник Львівського університету, 34, 183–187.

Старовойт, І. (2001). Український постмодернізм у критичному та художньому дискурсах кінця ХХ століття. (Дис. канд. філол. наук). Львів.

Чобанюк, М.М. (2013). Феномен постмодернізму як явище слов’янської культури. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Літературознавство, 13 (262), 119–123.

Яровий, О. (2001a, 19 квітня). Лист самому собі. Літературна Україна, 15 (4912), 2–5.

Яровий, О. (2001b, 1 березня). Скажу як є. Літературна Україна, 8 (4905), 4–7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-30