КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ЯВИЩА МОВНОЇ ГРИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Олена ТИМЧУК Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4557.2019.44.187359

Ключові слова:

мовна гра; прагматичний ефект; авторська інтенція; кодування; когнітивна парадигма; мовний парадокс

Анотація

На сучасному етапі дослідження мовної гри особлива увага приділяється вивченню когнітивних механізмів її продукування і сприйняття носіями мови. Це уможливлює більш повний аналіз системи мови, її структурно-семантичних особливостей, пізнавально-прагматичного потенціалу. Мета статті – дослідити сутність явища мовної гри у когнітивно-прагматичному аспекті.
У ній розглянуто функції мовної гри, визначені інтенцією автора й оприявлені в особливій текстовій організації дискурсу як засобу імплікації прагматичного ефекту. Прагматична націленість мовної гри на реципієнта безпосередньо пов’язана з вираженням авторської ідеї. Проаналізовано розбіж-ності щодо розуміння самого терміна «мовна гра» в сучасному мовознавстві, а також деякі дискусійні підходи щодо розмежування понять «мовна гра» і «ситуативна гра».
Досліджено, що парадоксальний ефект явища мовної гри полягає в тому, що її аномальність і асистемність досягаються системними мовними засобами, імплікованими у формі порушення мовного коду в результаті залу-чення мовної гри у процес комунікації. Виявлено, що у сучасному дискурсі мовна гра існує як форма впливу на реципієнта з метою передачі авторської оцінки, що може виявлятися як імпліцитно, так і експліцитно.
Доведено, що явище мовної гри у функціональній перспективі постає як порушення нормативного використання певної мовної одиниці, порушення мовленнєвих стереотипів, що пов’язує мовну гру з відхиленнями від правил семан-тичного та прагматичного використання мовних ресурсів.
Підтверджено, отже, що процес мовної гри постає як діалектична взаємодія мовного стандарту й усіх відхилень від нього.

Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим розглядом теорії про мовну гру як семантико-стилістичне явище, а також із дослідже-нням особливостей функціонування цього явища на різних мовних рівнях.

Посилання

Витгенштейн, Л. (1994). Философские исследования. Философские работы, 2, 77‒319.

Санников, В.З. (1999). Русский язык в зеркале языковой игры. Москва: Языки русской культуры.

Alexander, R.J. (1997). Aspects of Verbal Humour in English. Tübingen: Gunter Narr Verlag.

Crystal, D. (1998). Language Play. Harmondsworth: Penguin.

Jacobson, R. (1962). Linguistics and Poetics. Структурно-типологические исследования (с. 264‒266). Москва: Изд-во Академии наук СССР.

Milner, G.B. (1972). Homo Ridens: Towards a Semiotic Theory of Humor and Laughter. Semiotica, 5 (1), 1‒30.

Ritchie, G. (2004). The Linguistic Analysis of Jokes. London: Routledge.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-30