ҐЕНДЕРНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ АРХЕТИПНОГО ОБРАЗУ ВІДЬМИ КРІЗЬ ПРИЗМУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Автор(и)

  • Тетяна КУПЦОВА Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна
  • Ірина КОЛІЄВА Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4557.2019.44.187330

Ключові слова:

ґендерні стереотипи; образ відьми; патріархальне сус-пільство; архетип; процес соціалізації; українська література

Анотація

У статті досліджено репрезентацію архетипного образу відьми як соціокультурного феномена крізь призму української літератури. Наголошено, що гендерні стереотипи відігравали провідну роль у конструюванні негативного образу відьми. Доведено, що репрезентація ґендерних стерео-типів ґрунтується на розмежуванні двох ґендерів: чоловічого як провідного та жіночого як вторинного, есенціалістськи витлумаченого, що відображає стереотипні уявлення патріархального суспільства. Жінці, що відважувалася йти своїм шляхом, не зважаючи на гнів чоловічих та жіночих соціумів, дово-дилось нелегко. Образ відьми як носія непримиримої сили доволі актуальний, позаяк заперечує міфи про жіночу беззахисність та безпорадність (риси, що закріплювали соціокультурну другорядність фемінного). Архетипний образ старої жінки в українській міфології та літературі має як позитивний, так і негативний відтінок, тобто мудрість пов’язана з набутим знанням, яке може приводити як до позитивних, так і негативних наслідків. Негативний відтінок архетипу старої виявляється, зокрема, в образі відьми. Багато уваги приділено тому факту, що тенденція демонізації жінок, наділених таємними, містичними, неконтрольованими знаннями (володіли нелегітимними для того часу знання-ми, виконували функції акушерок, підвищували витривалість організму, лікували людей), була доволі активною, досить часто перетворюючи жінку, що «відала», тобто знала, на злу відьму. Утвердження гріховності жінки слугувало політичним догматом для підкорення жінок в патріархальному українському сус-пільстві. Ґендерні стереотипи відіграють велику роль в процесі соціалізації людини; той, хто не відповідає усталеним нормам, зазвичай засуджується соціумом. Наголошено, що особливості ґендерно-рольової диференціації зале-жать від способу підпорядкування ґендерним нормам.

Посилання

Берн, Ш. (2001). Гендерная психология. Санкт-Петербург: Прайм – ЕВРОЗНАК.

Войтович, В. (2005). Українська міфологія. Київ: Либідь.

Гнатюк, В. (2000). Нарис української міфології. Львів: Інститут народознавства НАН України.

Квітка-Основ’яненко, Г. (2003). Українські повісті. Харків: Веста: Видавництво «Ранок».

Кись, О. (2000). Украинская ведьма (эскиз социального портрета). Гендерные иссле-дования, 5, 274‒285.

Кобилянська, О.Ю. (2008). Вибрані твори: повість, оповідання (Класики української літератури). Київ: ІНТЕЛЕКТ-АРТ.

Коцюбинський, М.М. (1981). Твори. Т. 1: Повісті та оповідання. Київ: Наук. думка.

Таран, Л. (2007). Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та графіці кінця ХIX – початку XX століття. Київ: Грані-Т.

Тиховська, О. (2001). Українська народна чарівна казка: психоаналітичний аспект. Ужгород: Гражда.

Хоуп, М. (2006). Сущность женщины: ее сила, тайна, архетипы. Ее богиня. Москва: ООО Изд. дом «София».

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-30