ЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ МОДАЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО МАТЕМАТИЧНОГО ДИСКУРСУ

Анотація

У статті розкрито лінгвістичний аспект модальності в сучасному англомовному математичному дискурсі, критично окреслено ряд актуальних проблемних питань у цій сфері, зокрема розрізнення епістемічної модальності та доказовості, зумовленої формальною логікою філософського обґрунтування. Загальний огляд досліджень доводить, що математична модальність значною мірою ґрунтується на класичній пропозиційній логіці суджень. Аналіз корпусу математичних текстів засвідчує вживання граматичних модальних категорій для формулювання модального дедуктивного міркування. З лінгвістичного погляду, академічний математичний дискурс вимагає дослідження передумов вживання природної мови в процесах математичного міркування та обґрунтування. Висунуто припущення щодо одночасної актуалізації двошарової когнітивної саморефлексії, зосередженої, з одного боку, на формальних логічних модальних операторах та математичних елементах (формальній мові), з другого, – на природній мові. Визначення семантичних значень маркерів модальності математичного дискурсу включає етап інтерпретації. Таким чином, доказові прислівники розглянуто в статті як маркери перевірки загальної об’єктивності суджень щодо оцінки мовцем істинності пропозиції. Допоміжні модальні мовні засоби високої, середньої та низької модальності, напівмодальні дієслова та вживання конструкцій умовного способу зумовлені семантикою ймовірності вибору серед гіпотетичної множини варіантів формально-логічного виведення. З’ясовано, що формально-логічна структура математичних міркувань пояснює неінтуїтивну можливість дедуктивного доведення. У статті обґрунтовано, що лінгвістична категорія модальності в математичному дискурсі обов’язково передбачає універсальну істинність знання, високий рівень логічної формалізації в статусі пропозиційної верифікації, формульний характер аргументації, тобто синтез гіпотетичних передумов, теоретичних знань та суб’єктивності міркування, що призводить до обґрунтування гіпотези та наочної ілюстрації емпіричних дедуктивних процесів, зокрема мовними засобами вираження модальності.