«СВІТ НІКОЛИ НЕ БУДЕ ТАКИМ, ЯК РАНІШЕ». ЕТИЧНА ОБІТНИЦЯ ІНШОМУ У ТЕКСТАХ СЕРГІЯ ЖАДАНА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.49.21

Ключові слова:

Сергій Жадан, ліричний суб’єкт, суб’єктність, онтологічний, етичний, автотематизм, ідентичність, Інший, Еммануель Левінас, етична обітниця.

Анотація

Авторка статті зосереджується на поетичних та прозових текстах Сергія Жадана 2014–2015 років, зокрема на його поетичних збірках «Життя Марії» (2015), «Тамплієри» (2016) та «Дрогобич» (опублікована тільки у польському перекладі – Варшава, 2018), в яких утілено осмислення поетом війни на окупованих Росією східних територіях України та чітко окреслено онтологічну й етичну проблему Іншого. Поет з’ясовує п’ять невідворотних змін, спричинених війною: зміна словництва, зміна інтонації, зміна кольорів, зміна «центру текстової ваги», зміна героя, автора та читача. Автотематичний ліричний суб’єкт присвоює Іншого не по-левінасівськи: як буття «всупереч мені самому», або як експансивна «спільна ідентичність з іншістю» чи пасивне страждання, що є «анархічним слідом Бога», а як етичну обітницю. Для «онтологічної» відповіді Каїна на запитання Бога «де твій брат?» Жадан віднаходить етичні пояснення: він не сприймає Іншого як «терен без моральності» (Зиґмунт Бауман), а як етичні міжсуб’єктні відношення не «замість» Іншого (себто окремо), а «задля» Іншого (разом, спільно). У розвідці наголошено на філософських, антропологічних, психологічних та етичних вимірах міжсуб’єктних взаємин ліричного суб’єкта текстів Сергія Жадана, як і самого поета та читача, з Іншим як філософсько-антропологічною категорією та максимально персоніфікованим людським «я». Ключовими категоріями у річищі герменевтичного присвоєння Іншого для автора «Життя Марії» стають, зокрема, літературні персоналії «брата» чи «капелана», стає й кожна людина, з якою його познайомила війна, – поетові тексти про війну становлять його особистий, автентичний щоденник, фінал якого він може не встигнути записати. Етична обітниця Іншому, що її поет утілив у своїх текстах, написаних до 24 лютого 2022 року, нині сповнилася й завершилася – відкритим є питання, якими будуть його подальші тексти, як зміниться його поетична мова та якому новому її інтерпретаційному прочитанню літературознавцям доведеться навчитися.

Посилання

Герасимова А. Сергій Жадан: Цю війну не помістиш в жодну літературу. 14 жовтня 2017, https://espreso.tv/article/2017/10/14/sergiy_zhadan_cyu_viynu_ne_pomistysh_v_zhodnu_literaturu (дата звернення: 15.01.2022).

Жадан С. Антена. Чернівці : Meridian Czernowitz, 2018. 304 с.

Жадан С. Життя Марії. Чернівці : Meridian Czernowitz; Книги – ХХІ, 2015. 184 с. Жадан С. Інтернат. Чернівці : Meridian Czernowitz, 2017. 336 с.

Жадан С. Псалом авіації. Чернівці : Meridian Czernowitz, 2021. 160 с. Жадан С. Список кораблів. Чернівці : Meridian Czernowitz, 2020. 160 с.

Жадан С. Тамплієри. Чернівці : Книги – ХХІ; Meridian Czernowitz, 2016. 120 с.

Bauman Z. Etyka ponowoczesna. Warszawa : PWN, 1996. 176 s. Kalaga W. Obowiązek Innego. Trzeci. [w:] Kalaga W. [red.]. Dylematy wielokulturowości. Kraków : Universitas, 2007. S. 41–65.

Lévinas E. Inaczej niż być lub ponad istotą / przełożył Piotr Mrówczyński. Warszawa : Fundacja Aletheia, 2000. 307 s.

Meniok W. Zmierzch u Schulza i jego (Schulza) cień u Żadana. Konteksty (Planeta Schulz). 2019. Nr 1–2 (324–325). S. 295–302.

Zhadan S. Warum ich nicht im Netz bin. Gedichte und Prosa aus dem Krieg / Aus dem Ukrainischen von Claudia Dathe. Berlin : Suhrkamp Verlag, 2016. 180 s.

Żadan S. Drohobycz / przełożył Jacek Podsiadło. Warszawa : PIW, 2018. 108 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-07