СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ПОЗНАЧЕННЯ ПОЛІТКОРЕКТНОСТІ В МАСМЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2022.49.1Ключові слова:
політкоректність, стилістичний прийом, експресивний засіб, ввічливість, медіадискурс, метафора, евфемізм.Анотація
У статті йдеться про явище політичної коректності в масмедійному дискурсі. Зазначено, що політкоректність – явище, спостережуване в суспільній та політичній сферах. До основних її стратегій можна віднести запобігання виразів, які сприймаються як образливі для людей з обмеженими фізичними або розумовими можливостями, з вадами або нестандартною зовнішністю і які можна трактувати як упереджене ставлення до національностей, гендеру, сексуальних меншин, віку, як ущемлення людей різних соціальних статусів, дискримінацію вірувань, тварин, природи, оточення. Політична коректність має не мовний, а дискурсивний характер, тож релевантним є аналізувати її в розрізі дискурсу. Показано, що масмедійний дискурс має інформаційно-психологічний вплив на свідомість населення. За допомогою інформації, поширюваної через медіа, можна сформувати необхідну позицію, думку щодо певної події. Досліджено експресивні засоби та стилістичні прийоми, що трапляються в медіадискурсі для вираження політичної коректності, зокрема ті, що ґрунтуються на метафоричному та метонімічному переносах: метафори, перифрази, евфемізми. Особливу увагу приділено евфемізмам, які відповідають правилам соціального етикету й слугують у мові політиків та засобів масової інформації засобом маніпуляції. Правильний підбір слів є вирішальним для іміджу, презентації партії, збереження підтримки виборців та впливу на їхні думки. Установлено, що повторення «ввічливо» маркованих одиниць сприяє несвідомому запам’ятовуванню інформації та впливає на рішення й дії мас. Доведено, що головне завдання вживання політкоректних засобів у масмедійному дискурсі полягає в уникненні негативних конотацій, прямих, категоричних оцінок та для завуалювання інформації. У дослідженні залучено загальнонаукові методи, методи лінгвістичного спостереження й опису.
Посилання
Алексенко С. Ф. Політична коректність в англомовному медійному дискурсі як засіб реалізації кооперативної комунікативної стратегії. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Сер.: Філологія, педагогіка, психологія. 2018. Вип. 36. С. 52–56.
Баранова С. В., Плетенко К. П. Лінгвістичні проблеми ідентифікації евфемізмів як мовного феномену. Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Філологія. 2019. Вип. 21. C. 99–104.
Колядич Ю. В., Хоцянівська І. В. Політкоректність у сучасному мовному просторі. Modern researches in philological science : Collective monograph. Riga : Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. C. 153–169. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-588-37-2/10 Мацюк Г. Сучасна соціолінгвістика: тенденції в розвитку теорії завдання. Мова і суспільство. 2010. Вип. 1. С. 5–20.
Мододиченко Н. А., Танана С.М. Основні аспекти поняття політичної коректності в сучасній англійській мові. Молодий вчений. 2016. № 5(32). С. 507–510.
Нехаєнко О. Політична коректність як суспільний феномен: ґенеза та соціологічна концептуалізація. Український соціологічний журнал. 2018. № 1–2. С. 94–99.
Тарасова В. В. Політична коректність в англійському та українському медіадискурсі. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки. 2018. № 281. С. 100–110.
Deignan A. H. A Corpus-based study of some linguistic features of metaphor : PhD Degree in English language, Birmingham, 1997. 387 p. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/76515.pdf (дата звернення: 25.07.2021).
Alternatives to Politically Incorrect Terms. 2020. URL: https://ehlion.com/wp-content/uploads/2020/10/40- Alternatives-to-Politically-Incorrect-Terms-Ehlion.pdf (дата звернення: 25.07.2021).
The Washington Post. URL: https://www.washingtonpost.com/