ЛІНГВІСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ ІНТЕРНЕТУ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.3Ключові слова:
інтернет-комунікація, інтернет-дискурс, мова інтернету, інтернет-текст, лінгвістика, цифровий дискурсАнотація
Мова інтернету є новим різновидом лінгвістичного дискурсу, який виник разом із глобальною системою інтернет-комунікації, найпопулярнішої та найдоступнішої мережі, позаяк у спілкуванні беруть участь люди будь-якого віку, освіти, релігії, політичних поглядів, країни проживання тощо. Метою сучасної лінгвістики є вивчення інтернет-дискурсу як динамічного соціального явища, а також систематизація отриманих у процесі цього вивчення результатів. До того ж зросла кількість міждисциплінарних досліджень, присвячених мові інтернету. У статті окреслено властивості інтернет-дискурсу та основні ознаки письмових і усних цифрових текстів. Характеристики розміщеного в мережі друкованого тексту можна змінити за рахунок різних гіпертекстових посилань. Його можна включити в інше повідомлення, ідентифіковане пошуковими системами за певними ключовими словами й термінологією. Отже, текст може стати частиною іншого тексту або бути доповненим аудіовізуальною інформацією. Ключові детермінанти та специфічну класифікацію індивідуалізованих лінгвістичних параметрів інтернет-тексту визнають життєво важливою характеристикою мовного портрета особистості й можуть бути використані для ідентифікації користувача інтернету. У статті звернено увагу на те, що різні аспекти аналізу стилю письмового та усного повідомлення, організації тексту відображають особистісні якості людини. Характеристики мовної рефлексивності чатів та соціальних мереж, їхні емоційні реакції, що передають традиційні значення, є визначальними рисами інтернет-комунікації. Мова інтернету – це складне поєднання різних дискурсів, а розроблення схеми аналізу інтернет-текстів є найважливішим завданням сучасної лінгвістики. Розвиток практичних методів аналізу інтернет-дискурсу значною мірою сприяє успішній ідентифікації індивідуального користувача.
Посилання
Baron, N. S. Language and the Internet. In A. Farghali (Ed.), The Stanford handbook for language engineers. Stanford : 2003. 59-127 p.
Crystal D. Internet Linguistics: A Student Guide. 2011.
Danet B., Herring S. C., The multilingual Internet: Language, culture, and communication online. Oxford University Press on Demand, 2007.
Herring S. C. A faceted classification scheme for computer-mediated discourse. Language@ internet. 2007. Vol. 4(1).
Herring S. C. Language and the Internet. The concise encyclopedia of communication. Oxford, UK: Wiley-Blackwell, 2008.
Herring S. C. Discourse in Web 2.0: Familiar, reconfigured, and emergent. 2013. P. 1-26.
Herring S. C. New frontiers in interactive multimodal communication. In The Routledge handbook of languageand digital communication. London: Routledge, 2015. P. 412-416.
Herring S. C. The co-evolution of computer-mediated communication and computer-mediated discourse analysis. In Analysing digital discourse: New insights and future directions. London: Palgrave Macmillan, 2019, P. 25-67.
Jucker A. H., Dürscheid C. The Linguistics of Keyboard-to-screen Communication: A new terminological framework. Linguistik Online. 2012. No. 56(6/12). P. 1-26.
Locher M. A. Electronic discourse. In Pragmatics of discourse. De Gruyter Mouton, 2014. P. 555-582 p.
Kortmann B. English linguistics: essentials. JB Metzler, 2020.